Друк
Категорія: Статті та інтервю
Перегляди: 610

У період Великої депресії у США, в час глобального духовного і матеріального занепаду, з метою подолання кризи вченими та політологами було сформовано новітню ідеологічну доктрину загальнонаціонального суспільного розвитку. Так з’явилася славнозвісна American Dream. Безумовно, дехто назве її маніпулятивним інструментом, що, в принципі, цілком відповідає дійсності – але тут варто зрозуміти, що саме на той час він був дуже і дуже потрібен. Поступово American Dream укорінилась в суспільній свідомості і стала національним здобутком, яким і нині користуються мільйони американців. Патріотів-американців.
Якою ж є Українська Мрія і чи існує вона в принципі? Успішний процвітаючий українець в успішній процвітаючій Україні – хто він?

Проглянемо приблизний перелік «штампів», які дає нам сьогодення. Українець – вживає алкоголь по усіх святах, вікендах та при кожній нагоді (народження, одруження, розлучення, похорони); любить добряче попоїсти, (бажано по-жирніше та комплексно); вечори проводить за переглядом телевізора, та й вихідні теж, через що втрачає здатність аналітично мислити і має коротку пам’ять; працює тільки і тільки у робочий час, але в понеділок працює погано через бурні вихідні і відсутність заздалегідь заготованого плану на тиждень, а у п’ятницю – бо попереду вихідні, тому чого напружуватись? ; не має мрії життя, а якщо й має – то тримає її при собі, бо ж засміють («господи, мрії це ж так інфантильно»); ненавидить свою роботу загалом (і начальника як такого, зокрема), але й міняти нічого не збирається; стосовно грошей вічно кидається в крайнощі – вважає їх або злом, чимось постидним, брудним, або навпаки – єдиною ціллю своєї активності; політику вважає брудною справою, ненавидить політиків, але приймати у ній участь чи вступати у будь-які об’єднання, або створювати свої, – теж не буде. І цей список можна продовжувати і продовжувати...
Сьогоднішній стереотип пересічного українця – матеріалістична людина без духовно-ідеологічного наповнення, котра не має цілей свого життя, своєї роботи, своєї країни. Ми всі йдемо ніби в нікуди. І донедавна взагалі не думали про свою оборону – мовляв, кому потрібна ця земля, якщо вона навіть нам не потрібна? Україна – всіх і нічия.
Якщо б у нас було відчуття власності стосовно своєї землі, ми б її обробляли, не лише не смітили, а й прибрали б за кимось, слідкували б за поведінкою представників державних органів, та й загалом не займали б пасивно-сплячу позицію «моя хата скраю».
Та раз вже така ситуація склалася, треба з неї якось виходити. І цього – повірте, на щастя! – за нас ніхто не зробить. Нам потрібна стратегія розвитку України – чітке бачення, чого і у який спосіб ми хочемо досягнути через деякий період часу?
З нашого погляду, успішна Україна складається з успішних українців, які з покоління в покоління знають, чого вони прагнуть і передають ці знання далі. Вони розуміють, що вороженьки не згинуть як роса на сонці – тому і далі доведеться боротися за свободу, яка просто так ні до кого не приходить. Надто ласий шматок – земля, багата на копалини, у якій само по собі проростає кожне зернятко, чудовий для життя клімат.
Отже, успішного українця ми бачимо таким: дбає про своє здоров’я, веде здоровий спосіб життя (і пропагує його), позитивно мислить, впевнений у собі, поважає свою і чужу працю, плекає свою землю, готовий працювати понаднормово, шість днів на тиждень, постійно самовдосконалюючись, та підтримуючи одні одних.
То яка ж та Українська Мрія? З нашого погляду, вона передбачає діяльність у сфері підприємництва, освіти, науки, культури, сільського господарства чи будь-якого іншого обраного групою людей напрямку, котрі лобіюють свої інтереси будь-якими законними методами та працюють в першу чергу для нагромадження національного багатства і в другу чергу – для власного розвитку (збагачення матеріального, культурного, духовного). Важливо тут не бути самому, а об’єднувати зусилля – шукати однодумців, партнерів. Бажано, щоб вони були з інших регіонів України, таким чином об’єднуючи території та громади. При цьому бути вимогливими до себе, усвідомлювати свою роль і відповідальність, прагнути вивести нашу державу у розряд перших у світі.
У теперішній ситуації всі ці об’єднання людей мають одну додаткову спільну роботу – сприяння розвитку армії і воєнних частин у доступний кожному спосіб.
Це триватиме перших кілька років, скажімо 5, тож якщо ми беремо за точку відліку момент прочитання цієї статті, то до 2020 року. Паралельно люди, котрі здійснюють цю діяльність, знайомляться між собою і підтримують контакти. У 2020 вони зустрічаються і аналізують плоди своєї діяльності, довикристалізовують ідею втілення Української Мрії, допомагають передати свій концепт іншим українцям. Важливо зазначити, уся ця суспільно-корисна діяльність не передбачає «ганяння понтів» (таких популярних у пост-совковому просторі), та прагне уникати особистісних оціночних суджень. Головне – зосередитись на виконанні своєї роботи і на сильних та позитивних рисах колег, підтримувати їх та показувати приклад своєю діяльністю, єднатися і підтримувати одне одного всіма доступними способами.
Хто бачить кінцеву мету - той її досягає! Не паси задніх – зроби свою країну процвітаючою та багатою! Прочитав - передай далі:)

*За красивий малюнок дякуємо Марії Приймаченко - "Звір лапи склав"