В нашому соціумі помалу починають говорити про фізичне насильство у різних сферах життя, і не лише над людьми, а й над тваринами. Проте, психологічне насильство, мова про яке іде значно рідше (поки що!), виявилося «лідером» за результатами дослідження насильства в наш час.
Його зазнавали майже половина опитаних дітей (45%), з ним хоча б інколи траплялася одна із наступних ситуацій:
-
-
- життя дитини не цікавило її батьків (опікунів);
- батьки (опікуни) дитини часто занадто контролювали її життя;
- у присутності дитини батьки (опікуни) або родичі лихословили, обзивали один одного;
- вдома називали образливими, принизливими словами;
- вдома зривали злість на дитині (іншому члені сім’ї, домашній тварині);
- коли батьки (опікуни) або родичі сварились, один з них змушував дитину його (її) підтримувати;
- через конфлікти вдома хотілося втекти, завдати собі фізичної шкоди або покінчити життя самогубством;
- щоб покарати дитину, вдома з нею не спілкувались або ігнорували; вдома дорікали, що дитина забагато їсть.
-
Мотиви батьків:
– несвідома потреба перенести на іншого приниження якому вони колись піддавалися;
– потреба дати вихід пригніченим почуттям;
– потреба володіти живим об’єктом для маніпулювання, мати його в своєму розпорядженні;
– самозахист, в тому числі потреба ідеалізувати власне дитинство і власних батьків за допомогою догматичного перенесення батьківських педагогічних принципів на свою дитину;
– страх тих проявів, які у них самих колись були придушенні, проявів, які вони бачить у своїх дітях, тих, що мають бути знищені в самому зародку;
– бажання взяти реванш за біль, яку батько колись пережив сам.
Деструктивні установки дітей:
– любов – це обов’язок;
– батьки заслуговують на повагу за визначенням – просто тому, що вони батьки;
– діти не заслуговують на повагу просто тому, що вони діти;
– висока самооцінка шкідлива, а низька – робить людей альтруїстами;
– ніжність (сильна любов) шкідлива;
– задовольняти дитячі бажання неправильно. Суворість грубість і холодність – добра підготовка до життя;
– краще прикидатися вдячним, ніж відкрито висловлювати невдячність;
– то, як ти себе ведеш важливіше того, ким ти є насправді;
– батьки не переживуть, якщо їх образять;
– батьки не можуть говорити дурниці або бути винними;
– батьки завжди праві, вони не можуть помилятися
Сімейне насильство характеризується циклічністю, з якою воно спричинюється, реалізується та викликає повторне насильство.
Усіх закликаємо дбати про своє психічне здоров’я – та своїх близьких – і записуватись на консультацію та дивитись наші відео на цю тему.