Друзі, вітаю! З вами Павло Думанський, практичний психоаналітик, сімейний психолог, експерт компанії Ля Телепате!
Сьогодні я хочу поговорити про запити батьків стосовно їх маленьких дітей. Дитині можуть снитися кошмари, може бути страх темряви, якихось монстрів. Також це може бути якась не зрозуміла дія дитини, як всування пальців до рота, виривання волосся на голові, спонтанні істерики, биття себе чи іграшок навколо, биття головою об стіну тощо.
Також це можуть бути фіксації на чомусь, наприклад бажання ходити в туалет тільки вдома, шопоголізм, сильна образливість, складність у відмові від маніпулювання та інше. І також наші старі добрі відмови їсти, спати окремо, конфлікти протилежностей і багато ще чого.
Треба розуміти, що з кожним цим запитом ви можете прийти, як з головним. Але іноді буває, що проблема дитини може бути, як прояв проблеми сімейної системи взагалі. Я маю на увазі, що іноді все, що я означив вище, є не синдром, а СИМПТОМ.
Синдром – це патологічна історія. Наприклад, збій в нормальному розвитку дитини у якийсь із стадій розвитку (оральна, анальна, фалічна), відсутність внутрішніх кордонів, травматична подія, яка не була перероблена психікою. А симптом – це верхівка проблеми – це симптом, який тягне на себе всю увагу.
Давайте розберемо декілька таких випадків, які я групую у поняття «симптом».
- Смоктання пальця
З психоаналітичної точки зору смоктання пальця є способом того, як дитина справляється зі своєю тривогою, а саме – оральним шляхом. Тобто в дитині сталася фіксація на оральної стадії розвитку, коли всі її бажання були концентровані на смоктанні маминої груди, соски чи пляшки з молоком. Мама могла при любих криках дитини затикати її рота груддю чи соскою, через це дитина звикла таким чином справлятись з емоціями.
Можна скільки завгодно боротись з смоктанням пальця самим по себе, але це буде лише посилювати гнів та відчуття безсилля батьків та тривогу дитини. Саме з причинами виникнення тривоги треба працювати, а також з цим, що ще можна зі своїми почуттями робити, окрім «затикання» їх пальцем в роті.
Окрім роботи з психологом можна додати в житті дитини вокал, і тоді в неї буде більш здоровий спосіб того, як оральним шляхом справлятись з станом тривоги.
- Виривання волосся
На відмінну від смоктання пальця, виривання волосся хоч і може бути способом долати тривогу, але корінь цієї тривоги буде у не опрацьованому гніву дитини. Гнів в цьому випадку глибинний, дитина не уявляє його взагалі, і акт виривання волосся може бути символізацією атаки на себе, своє підсвідоме, де імпульс «гнів» є рушійною силою в акті виривання волосся.
Частіше усього таке може статися в сім’ї, де через якийсь обставини ні у кого з учасників сімейної системи немає навички опрацювання власного гніву. Це можуть бути сім’ї, де один з батьків явний агресор, другий скритий, чи обидва – пасивні агресори. Тоді в дитини не буде розуміння того, як говорити та взагалі реєструвати в собі гнів.
- Акти биття себе
Коли дитина б’є себе, це дуже схоже з вириванням волосся, бо обидва прояви мають корінь – внутрішній заперечений гнів. Але, різниця є. На відміну від виривання волосся биття себе є більш поверховим та легше зрозумілим актом прояву гніву. Цій гнів конвертований у провину, де биття себе є актом покарання себе за завданий дискомфорт батькам.
Частіше усього дитина відчуває себе винною через звинувачення батьків, та також є свідком часткових спалахів агресії. Акт биття себе, як і виривання волосся, є предтечами селфхарму у майбутньому підлітковому періоду дитини, якщо нічого з цим не робити.
- Шопоголія
Нещодавно я розмовляв з колегою про можливість шопоголії в дітей. На мою думку, між дітьми та дорослими в прояві шопоголії є різниця у тому, що дитина не купує собі щось сама, а просить батьків, які не можуть встояти.
Тому проблема може складатися з труднощів батьків встановлювати здорові кордони для бажань дитини, а також це може поступово перейти у малого в звичку справлятись з тривогою саме через придбання собі нових речей.
Якщо ще глибше занурюватись у проблему шопоголії, психоаналітичний погляд виділяє можливі фіксації на актах придбання нових речей, як підсвідоме програвання актів спустошення себе (втрата грошей) та заповнення чимось приємним (нові речі, як символ приємних почуттів від контакту з мамою у перші роки життя дитини).
- Залежність від гаджетів
На жаль все частіше я бачу дітей, які з малих років привчені до того, щоб свій вільний час проводити у гаджетах. Я вже писав статтю на тему небезпеки мобільних ігор, тому рекомендую приділити їй увагу.
Якщо коротко, то залежність від гаджетів може бути сформована як звичка отримувати легке задоволення від яскравих образів, ярких спалахів на екрані, відсутності потреби концентрувати увагу через постійне підкріплення дофамінового задоволення через отримання легких результатів: клацаєш пальцем по екрану, і вже через пару хвилин випадає красивий сундук з нагородами.
Також психоаналітичним язиком гаджет може символізувати материнську грудь, в рамках чого фіксація на груді зміщується на фіксацію на гаджеті.
- Неконтрольована агресія (б’ється, кусається)
Вихователі скаржаться, що ваша дитина б’є та кусає інших дітей? Це може говорити про проблеми з гнівом, який конституційно дитина має більше, ніж більшість його друзів в садку чи школі. Таке може статися і в сім’ї без якихось патології чи сильних агресивних конфліктів. Тоді працювати з цим легше.
Але якщо дитина в сім’ї є акумулятором гніву сімейної системи і усі підсвідомо звикли до такої її ролі, це вже складніша історія. У будь якому випадку окрім сублімації енергії та агресії дитини (спорт наприклад) я раджу звернутися до сімейного психолога.
- Істеричні прояви дитини
Коли мова йде про істеричні прояви дитини, проблеми можуть полягати у поєднанні слабкої нервової системи та відсутності внутрішніх кордонів дитини. Також батьки іноді настільки бояться любих істеричних проявів дитини, що поступово це може перейти в стан маніпуляцій, якими дитина користується для отримання бажаного.
Зараз існує точка зору з боку психологів, суть якої – дитину не треба обмежувати взагалі. Хоче вона побігати в ресторані та турбувати усіх навколо, та нехай собі. Хоче кричати пів години на вулиці, битися в істериці – вона ж просто виражає свої емоції.
Ні, не треба так робити. Дитина таким чином насправді шукає від батьків допомоги навчитися тримати свої інтенсивні емоції в рамках, і саме задача батьків це зробити. Не знаєте, як? Велкам в терапію.
- Психосоматичні розлади
У вашої дитини часто болить живіт, горло, постійна алергія? Можливо, корінь є у психосоматичному розладу, в рамках якого дитина таким чином відіграє неопрацьовану витиснену внутрішню проблему (конфлікт). Таке може статися в результаті роботи психологічного захисту, як зміщення афекту.
Особливо це стосується закрепів, які також популярним запитом щодо дитини. Однак я попереджаю, що іноді батьки скидають на можливість психосоматичного розладу саме ті хвороби, які не мають психосоматичної основи. І тоді, коли дитина потребує лікування, замість того її водять до психолога чи психотерапевта. Тому до теорії психосоматичного розладу, як проблеми, можна звертатися тільки після виключення фізіологічних факторів створення хвороби.
- Страхи, фобії
Дитячі страхи та фобії частіше усього є симптомами більш складних внутрішніх конфліктів дітей. Наприклад, це може бути страх якихось чудовиськ, і дитина буде просити батьків постійно бути з нею поруч.
І тоді батьки будуть усіма силами питатися довести дитині, що ніяких чудовиськ не існує. А підсвідома більш глибинна проблема може бути не у страху чудовиськ, а у бажанні дитини, щоб батьки були завжди поруч та страху того, що хтось з них чи обидва можуть кудись піти. Таке стається, наприклад, коли батьки укладають дитину спати, йдуть кудись на невеличкий час, і саме у цей момент дитина прокидається і не може знайти батьків. Це може сформувати страх того, що вони не повернуться.
І це далеко не усі варіанти того, коли причина звертання до психолога може з’явитися лише симптомом, який є на поверхні. А якщо це так, то навіть прибравши його, дитина з часом сформує новий, бо не буде пропрацьовано роботи саме синдрому, через який у дитини та сімейної системи є психологічні проблеми.
Бережіть себе та своїх дітей! Записуйтесь до мене на індивідуальні та сімейні консультації, приходьте на мої групі підтримки і будемо працювати!
Ukrainian 
English