Давайте поговоримо про таке поняття, як руйнівна заздрість. Чому саме руйнівна? Тому, що
існує також і нормальна форма прояву заздрості, яка може стати силою мотивації для досягнення нових навичок, благ, капіталу, покращення власного життя тощо.
Ви бачите людину з красивою фігурою, трішки заздрите їй, але не бажаєте їй нічого поганого, це не починає вам дошкуляти, не починаються відчуття провини через порівняння з нею. Ви можете перейняти в неї досвід, щоб покращити свій фізичний стан, і в кінці ви можете відчути вдячність.
Але руйнівна заздрість – то інший звір. Концепцію руйнівної заздрості вводить Мелані Кляйн, яка стверджує, що основою для патологічної форми заздрості є попередньо сформована патологічна жадібність, як підсвідоме бажання дитини висушити мамині груди, таким чином надбати собі усе умовно добре, що в неї є.
Заздрість погіршує цю підсвідому фантазію, а саме
дитина вже не тільки хоче забрати собі все, але і зруйнувати пустоту, що утворилась в грудях матері.
Формування руйнівної заздрості частіше усього обґрунтовано конституційно сильною агресією, слабкою нервовою системою, що нездатна витримувати потужний деструктивний афект, і, як вишенька на торті – неспроможність матері витримувати агресію та істерики дитини через власну слабкість, стан апатії, ригідність психічної структури чи інші обставини.
Особливість полягає у тому, що мама не просто відчуває безсилля допомогти. Вона захищається від цього відчуття безсилля, користуючись первинними механізмами захисту, наприклад, запереченням. Пам’ятаємо, що заперечення не анульовує афекту, тобто внутрішня напруга буде зростати.
Коли напруження стає нестримним, мама реагує роздратуванням, і дитина інтерпретує це, як небажання мами допомогти їй з поганим психологічним станом. Щоб захиститись від того, що мама не хоче давати емпатійну підтримку, контейнувати переживання дитини, дитина починає поступово формувати в собі відмову від бажання отримати допомогу.
З часом дитина починає інтерпретувати власну потребу отримати допомогу, як слабкість, безсилля справитись з емоційним станом самостійно. Це то саме безсилля, яке відчуває насправді мама, але дитина стає носієм цього запереченого мамою переживання.
Давайте розглянемо цю історію на прикладі стосунків мами з донькою-підлітком. Мама буде часто роздратована через постійні сварки з дитиною, де в них будуть періодичні напади один на одного. Бажання мами контролювати дитину буде обґрунтовано підсвідомим бажанням утримувати в своїй доньці власні заперечені почуття безсилля та провину. Провина буде наріжним камінням в їх стосунках, і що мама, що донька будуть захищатись від провини.
Постійний спротив контролю матері та відмова отримувати її втручання, яки мама вважає бажанням допомогти своїй доньці, поступово може зміститись на стосунки з їжею, де їжа буде символізувати любов матері, і відмова від їжі буде символізувати відмову від любові матері.
Це знов буде стикати маму з безсиллям нагодувати дитину, що буде відсилати обох в патологічний досвід перших місяців життя, де мама була безсильною надати дитині любов з молоком. Контроль матері та спротив дитини будуть посилюватись. А погіршення фізіологічного здоров’я доньки буде підсвідомою помстою матері за то, що та відмовляється надавати любов та емпатію (нагадаю, що ця відмова насправді є компенсаторним захистом проти провини та безсилля). Саме руйнівна заздрість буде заряджати деструктивною агресією цю помсту.
Але не тільки таким чином може реалізовуватись руйнівна заздрість. Нагадаю, що домінування цього деструктивний потяг буде головним визначником нарцисичної структури особистості. Цій структурі буде призначена окрема тема, але якщо коротко, людина такого складу буде відчувати себе пустою, користуватись первинними захистами (заперечення, розщеплення, всемогутній контроль тощо).
Така людина буде виражати свою руйнівну заздрість, наприклад, у великій корпоративній компанії, де буде досягати вищих посад через підстави інших колег, зловживання маніпуляціями. При цьому його діяльність, як професіонала, також буде руйнівною для компанії. Кожен, хто працює у великій компанії, скоріш за все, вже пригадав такого менеджера вищої ланки, яка робить помилки в формуванні робочого клімату (наприклад, застосовує неефективну модель керування та зв’язку між підрозділами компанії).
Також цей менеджер буде мати яскравий зовнішній вигляд, скоріше за всього маніпулювати з грошовими операціями на користь своєї кишені (але не на користь компанії). Ввічливий з колегами свого рівня та вище, він буде жорстким та нестриманим з колегами нижчої ланки. Цікаво то, що на підсвідомому рівні його потяг руйнівної заздрості буде вести його шляхом руйнування компанії, в якої він працює, але здатність майстерно маніпулювати та придавати собі вигляд професіонала своєї справи буде затямлювати очі його роботодавцям.
До речі, ми можемо побачити усі зараз приклад такої людини, яка має в руках величезну країну, ресурси та владу. Але саме через його руйнівну заздрість він, нападаючи на Україну, руйнує і свою країну. Розкладання, обман та смерть – єдине, що може створювати навколо себе ця людина.
Останній приклад роботи руйнівної заздрості, який ми постійно бачимо в соціальних мережах – блогери та блогерши, які формують спільноту людей навколо себе. Я не маю на увазі усіх блогерів взагалі. Я говорю про тих, що постійно викладають пости, де хваляться своїм красивим життям, тілом чи матеріальними благами, стягують увагу на себе, щоб викликати відчуття заздрості в інших людей.
Саме їх власне постійне відчування пустоти та заздрості спонукає їх цю заздрість заперечувати в собі та користуватись механізмом захисту, а саме поворотом проти себе, де адресована цій людині заздрість буде викликати в нього впевненість, що заздрість є у всіх навколо, крім нього.
Ось, друзі, так виглядає руйнівна заздрість, яка часто і непомітно є компонентом в стосунках людей, і не рідко – в парах та сім’ях, що є одною із можливих варіантів аб’юзу в відносинах.
Дякую за увагу, бажаючи, записуйтесь на консультації онлайн чи очно (Одеса), та приходьте на мої групи підтримки!
– Павло Думанський, психоаналітик-практик, сімейний психолог, експерт компанії Ля Телепате.