Продавцеві, що прагне досягти успіху, варто засвоїти кілька правил:
– З Клієнтом ЗАВЖДИ треба вітатися і прощатися першим (!)
– Клієнт рідко знає одразу, що йому потрібно, і він має на це право(!);
– Клієнт не зобов’язаний підстроюватися під зручні продавцеві умови – темп розмови, обставини розмови, наявний скрипт продажу;
– Клієнт продавцеві взагалі нічого не зобов’язаний, окрім грошей після завершення укладання угоди купівлі-продажу на погоджених умовах;
– У Клієнта є особисте середовище, в яке не можна лізти тільки тому, що продавець наче б то хоче покращити обслуговування (одного разу у магазині дорогої косметики по догляду за тілом Lush продавчині вголос між собою у моїй присутності обговорювали ступінь жирності мого волосся);
– Продавець не має права говорити наказовим тоном з Клієнтом, так само він не має права говорити з ним і по-панібратськи чи «тикати», якщо перед ним особа, старша 12 років;
– Клієнт не зобов’язаний відповідати на усі питання продавця, особливо якщо вони носять особистий характер або не стосуються предмету договору;
– Прийшовши до вас у магазин, Клієнт ВЖЕ зробив свій енергетичний внесок у ваші стосунки. Тепер ваша черга інвестувати емоцію, і робити це потрібно, не чекаючи наказу чи побажання Клієнта;
– Фразу «Клієнт завжди правий» слід трактувати як абсолютне право Клієнта розірвати угоду до здійснення виплати (і відносне – опісля, якщо таке передбачається умовами продажу) а також абсолютне право вимагати до себе позитивного відношення у соціально-культурному та емоційному плані, вільно висловлюватися стосовно якості товару та отриманого обслуговування – адекватний продавець використає зауваження Клієнта для покращення своїх ринкових позицій та зміцнення конкурентних переваг, неадекватний – запише на свій особистий рахунок і згадуватиме про це усе життя;
– Клієнт може вас рекомендувати іншим, а може не рекомендувати – це ні в якому разі не повинно впливати на ваше відношення до нього.
(by Олена Коссак)