Total Views: 73

 

Сьогодні я хочу торкнутися актуальної особливо сьогодні теми – панічних атак.

За час війни мені вже було кілька запитів зі скаргами на панічні атаки, проте ці запити мали відмінності, тобто люди різні стани називали панічною атакою.

Найчастіше під панічними атаками розуміється прискорене серцебиття, підвищення тривожності, втрата контролю тіла. Психоаналітичною мовою, людина більше неспроможна контролювати силу афекту (внутрішнього напруги), у результаті людина переживає описані мною стани.

У рамках концепції Франса Александера відбувається таке – симпатичний відділ вегетативної системи готує організм до боротьби чи втечі. Це фізіологічний процес. Однак його дії блокує парасимпатичний відділ вегетативної системи. Це пов’язано з тим, що людина могла бути не здатна ні бігти, ні боротися, будучи дитиною, і ситуація повторилася, коли він опинився, наприклад, у місті, де ведуться бої та бомбардування.

Не можна тікати, т.к. у будинку чи бомбосховищі безпечніше, ніж надворі, не можна боротися, т.к. у цивільного нічого протиставити ракетам і вогнепальній зброї. У поєднанні з загрозою життю людина може повернутися в стан, коли в дитинстві вона також відчувала нехай і уявну, але все ж таки загрозу від нападника (батько, вихователь, інші діти і т.д.) і заціпеніння, не здатна ні бігти, ні боротися.

У такому стані людина часом не здатна навіть дійти до коридору, щоб дотриматися правил двох стін. Змішуються одночасно почуття безсилля, гнів, почуття власної нікчемності, страх смерті.

На сьогоднішній день на багатьох інтернет ресурсах і в соціальних мережах існують техніки відновлення саморегуляції психіки, що допомагають впоратися з панічною атакою подібного роду. Наприклад, техніка метелика з проплескуванням свого тіла, прожимання свого тіла, техніка уповільненого дихання.

Однак існує й інший вияв того, що люди називають панічними атаками. Мова про стан запаморочення, відчуття нестачі повітря, втрати орієнтації у просторі, що може поєднуватися зі страхом смерті та безсилля йому протистояти, різким стрибком тривожності.

Подібна форма панічних атак може мати фізіологічну основу, де проблеми організму є первинними, а до них вже приєднується психологічний аспект (тривожність, страх смерті).

Фізіологічна проблема може бути у шийному відділі хребта. Отримана хлистова травма, слабкі м’язи шиї, неправильна постава і т.п. – все це може призводити до проблем у шиї, в рамках чого коли людина нервує, перестає надходити кисень у задні відділи мозку і він відчуває, ніби не може дихати. Почастішає серцебиття, з’являється запаморочення.

Здається, що за такої форми панічної атаки може допомогти виключно робота з психологом. Однак, це не так. Психологічна допомога тут швидше вторинна, тоді як на перший план виходить необхідність діагностики та лікування проблем у шийному відділі.

Алгоритм дій наступний (матеріал взятий з сайту надання медичної допомоги при панічних атаках, як наслідки проблем у шийному відділі):

– консультація у невропатолога-вертебролога

– ЕКГ

– УЗД щитовидної залози

– МРТ головного мозку

– КТ шийного відділу

– доплерографія судин голови та шиї

Всі ці аналізи та знімки частково або в повному обсязі призначаються лікарем, і після виявлення проблем у шийному відділі, призначається лікування + фізіотерапія (наприклад, кінезітерапія).

Як бачимо, панічні атаки мають різну етіологію і, залежно від цього, – різний підхід у лікуванні. Нагадаю, що не потрібно займатися самодіагностикою та самолікуванням.

А я нагадую, що ви можете записатися до мене на індивідуальну консультацію, а також приходити на мою з Оленою Коссак групу підтримки серед 18.00 до 20.00.