Total Views: 34

 

🙂 Новий 2023 рік настав, і рсня постаралася, щоб українці вийшли в нього в апатичному стані. Підлі обстріли, через які багато людей залишилось 31-го грудня без світла. Наша сім’я, наприклад, через це не встигла приготувати усе і ми їли тільки салати.

😔 Хтось потис плечима з думкою «це було очікувано», хтось почав сильніше злитись, але були й ті, чия апатія значно посилилась.
Останній групі людей складніше усього, бо вона була уражена усіма джерелами формування тривоги.

🧐 Найбільш поширеними з цих джерел стан очікування, коли нарешті закінчиться війна.

Існує умовно 3 варіанти, як переживати себе у стану війни:

☑️ очікування швидкого кінця війни, без адаптації;
☑️ очікування з розумінням, що якийсь час війна ще буде йти, з частковою адаптацією;
☑️ відмова від очікування та адаптація до життя в у мовах війни.

 

😔 Відповідно від того, в якому стані знаходиться людина, її тривога пожирає її сильно, частково, чи повертається майже до того рівня, який був до війни.
Цю думку можна поширити і на тих людей, хто частково перебуває за кордоном, і на тих, хто не звикне до вимкнень світла.

😣 Люди, що за кордоном знаходяться в стані очікування, не адаптуються до нової країни, їм складно вчити мову, шукати нові знайомства, пускати коріння. Вони починають сильніше дратуватись, а якщо вони живуть у добрих родичів чи знайомих, то з часом стикаються з їх роздратуванням через тривале перебування в гостях.

🤔 Зі світлом ситуація трішки інша. В нормі людині потребує близько 2-3 тижнів, щоб збудувати в собі нову звичку, а хаотичні вимкнення світла не дають такої можливості. Ми починаємо жити від відключення до відключення, а під вечір наша активність фізіологічно знижується через посилення вироблення мелатоніну, що впливає на бажання раніше лягати спати.

🙂 Важливо навчитись не очікувати, щоб не посилювати тривогу, а також вміти виходити зі стану апатії до активного спротиву.
У цьому допоможе робота з психологом.

 

   – Павло Думанський, психоаналітик-практик, сімейний психолог, експерт компанії Ля Телепате.