Total Views: 317

Пострадянське суспільство, у якому ми живемо, успішно перейняло і несе далі, після чверті століття від закінчення срср, його морально-психологічну спадщину. Одним із таких “скарбів” є явище, яке називається стереотипністю мислення.

Оскільки ситуація, у якій ми жили, була у великій мірі ілюзорною, тяжко вдавалося здійснювати об’єктивні судження про оточуючий світ. Нам на допомогу приходили стереотипи, володіючи якими ми могли з більшою ймовірністю зрозуміти якусь людину, її положення, роль групи людей, певне явище, подію тощо. Велику роль у формуванні стереотипів відіграло суспільне мовлення через засоби масової інформації – візуальні, слухові, друковані…

Так, ти завжди можеш побачити “хорошого” і “поганого” дядька, “хороший” і “поганий” вчинок, “моральну” і “неморальну” поведінку. Відомий також популярний прийом “назви його сто разів свинею, і на сто перший він хрюкне” ? – ти придумуєш свою реальність і потім усіма способами її втілюєш (кількістю повторів вголос бажаного результату).

Всі ці речі ми продовжуємо тягнути на собі, використовуючи цей підхід і надалі. В той же час, коли нині оточуючі якраз намагаються відкинути шаблони. По вигляду людини нині не можливо нічого вгадати – ні статусу, ні освіти, ні самого її віку і деколи навіть статі. Тож шаблонність мислення, і, з другого боку, намагання загнати у ці шаблони оточуючих – грають із нами злий жарт. Ми потрапляємо у власні обмеження, віримо в них, потім починаємо нав’язувати оточуючим.. І у такий спосіб формується альтернативна реальність, але вона живе лише в уяві того, хто її придумав.

Зараз українське суспільство тяжіє до розформалізації. Ми намагаємось зменшити паперові об’єми, відмовитися від частини бюрократичних процедур, роботу оформляємо з використанням електронних органайзерів. Та ж сама розформалізація має відбутись і на рівні комунікації. Позбудьмося шаблонного мислення, шаблонної поведінки. Приймаймо людей з їхніми сильними сторонами характеру, і на основі цього будуймо комунікацію.

Адже єднання, взаємопідтримка, взаємодопомога, консолідація – це основне, що зараз потребує українська нація!