Total Views: 438

 

 

Саме це ми, мабуть, найчастіше чуємо під час консультацій від керівників усіх рівнів. Люди, психотипи, навантаження, проблеми, конфлікти, сварки з клієнтами, притирання у колективі… Здається, цей список можна продовжувати безконечно. Втім, усі ми маємо пам’ятати, що взяли на себе ношу, цю відповідальність, і кому, як не нам її нести?
До речі, так зване часте «емоційне вигорання працівників», на яке так часто скаржаться керівники…. Вони ж самі часто і спричиняють. Не створюючи для колективу сенси їхньої роботи, а зливаючи ще і на них свою долю негативу «щоб неповадно було»…

До речі, так зване часте «емоційне вигорання працівників», на яке так часто скаржаться керівники…. Вони ж самі часто і спричиняють. Не створюючи для колективу сенси їхньої роботи, а зливаючи ще і на них свою долю негативу «щоб неповадно було». Отже, праця з людьми – це серйозно, щоденно і складно. І ми звертаємось до досвіду Американської психологічної асоціації та книжки О.Я. Гальчук «Клінічна психологія» з приводу норм, яких треба дотримуватись не лише при роботі з клієнтами, а й при поглибленій роботі зі своїм колективом – менеджерам, управлінцям, керівникам на усіх рівнях, власникам бізнесів:
1.    Конфіденційність – повага до прав людини та її особистого життя;
2.    Усвідомлення меж своєї компетенції;
3.    Уникання розпитувань про зайві деталі – ми співпрацюємо для загальної користі, а не для збільшення обсягу інформації управлінця;
4.    Ставитися до людей так, як би ви хотіли, щоб ставилися до вас. Довіра між людьми виникає за умови щирості, чесності і керівника, і працівника (але ініціює її той, хто вищий по рангу);
5.    Зважати на індивідуальні та культуральні аспекти відносин. Кожен керівник має бути морально готовим до роботи з людьми, які відрізняються від нього.

Емпатія у колективі, довірливі стосунки між його учасниками є запорукою продуктивних відносин, у яких відбуватиметься ріст усіх членів колективу, на роботі люди почуватимуться краще і колектив створюватиме на особистість певний психотерапевтичний ефект.
Непорозуміння ж, які виникатимуть при задіванні «хитких» тем розмови, якими нині є стереотипи, пов’язані із віком і статтю людей, а також релігійними переконаннями, віросповіданням, расовими відмінностями (національністю), сексуальною орієнтацією, можна усувати конструктивним діалогом і готовністю чути одне одного. Досвідчений управлінець вільний від стереотипів, у розмові з високою ймовірністю не перейде на особистості, зуміє встановити в колективі базові цінності взаємодії. Такі колективи ростуть, розвиваються і продуктивні для усіх їх учасників. А від чого росте бізнес, його обороти, прибутковість? Правильно, від росту учасників цього бізнесу.
Тож, приємних, «психотерапевтичних» та адекватних людських відносин і колективів нам усім! :)